Головна
     

Цивільне право

6.4. Недоговірні зобов'язання

Відповідно до ЦК поряд з договорами (домовленістю двох або більше сторін) підставами для виникнення зобов'язань є також односторонні правочини. Особливістю зобов'язань із односто­ронніх правочинів є те, що для їх виникнення та реалізації необ­хідна ціла сукупність юридичних фактів, тобто обставин, з на­станням яких змінюються чи припиняються певні правові відно­сини. Такими обставинами можуть бути:

публічна обіцянка винагороди;

вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її дору­чення;

рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи;

створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або юридичної особи;

набуття та збереження майна без достатньої правової під­стави.

Публічна обіцянка винагороди — це обіцянка певної особи винагороди тому, хто досягне та передасть цій особі відповідний результат (знайдену річ, інформацію тощо). Така обіцянка вина­городи, відповідно до ЦК, може бути зроблена як без оголошення конкурсу, так і за результатами оголошеного конкурсу.

Обіцянка винагороди без оголошення конкурсу є публі­чною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні пуб­лічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди. У разі такої публічної обіцянки винагороди завдання, яке нале­жить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними осо­бами.

Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагороди. А особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збит­ків, завданих їй у зв'язку із зміною умов завдання.

У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана випла­тити її. Причому винагорода повинна мати матеріальний зміст. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляєть­ся між ними порівну.

Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:

закінчення строку для передання результату;

передання результату особою, яка першою виконала зав­дання.

Особа, яка обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. Але це не звільняє її від відшкодуван­ня реальних витрат, які понесли особи, що вже приступили до виконання завдання.

Одним з видів публічної обіцянки винагороди є обіцянка на­городи за результатами конкурсу. У цьому випадку результати, за які обіцяна винагорода, можуть бути досягнуті різними особа­ми незалежно одна від іншої, їх можна порівнювати та визначати кращі.

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридич­на особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Якщо таке оголошення звернене до необмеженого кола осіб, такий конкурс вважається відкритим. Але засновник конкурсу також має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).

Істотними умовами оголошення конкурсу є предмет конку­рсу та нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, твор­чої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове мі­сце тощо визначаються в умовах конкурсу. Умовами конкурсу може бути також обумовлено надання переможцеві лише мора­льного заохочення. Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з публічним оголошенням про конкурс або пер­сонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.

 

1  ... 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90  ... 116 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту