Цивільне право
Перебіг позовної
давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого
боргу або іншого обов'язку. Наприклад, позовна давність переривається у разі
пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо
предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після
переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до
переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Залишення позову
без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Якщо суд залишив без
розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення
позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без
розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що
залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.
Особа, яка
виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати
повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив
позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути
прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна
давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення
ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною
у спорі, є підставою для відмови у позові. Але, якщо суд визнає поважними
причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Контрольні запитання до теми 1
Приватне та
публічне право. Критерії їх поділу.
Характеристика
диспозитивного методу регулювання цивільних відносин.
Що є предметом
цивільного права?
Акти цивільного
законодавства України.
Основні принципи
цивільного законодавства України.
Що є підставою
для виникнення цивільних прав і свобод?
Що таке правочин?
Які правочини
можуть вчинятися в усній формі?
Які правочини
належить вчиняти в письмовій формі?
Що таке нікчемний
правочин?
В яких випадках
правочини можуть бути визнані недійсними?
Назвіть основні
способи захисту цивільних прав та інтересів.
Що розуміють під
терміном «збитки» у цивільному законодавстві?
У чому полягає
моральна шкода внаслідок порушення цивільних прав особи?
Що розуміють під
термінами «строк» і «термін» у цивільному законодавстві?
До яких вимог
встановлюється спеціальна позовна давність?
Суб'єкти цивільних правовідносин тa об'єкти цивільних прав
Відповідно до ст.
2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин можуть бути як
суб'єкти приватного права (фізичні та юридичні особи), так і суб'єкти
публічного права (держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні
громади, іноземні держави та інші).
ЦК визначає
фізичну особу як людину, що виступає учасником цивільних відносин. До фізичних
осіб відносяться громадяни України, іноземні громадяни і особи без
громадянства, які мають однакові з громадянами України майнові й особисті
немайнові права, за винятками, встановленими законом. Необхідною умовою участі
особи у цивільних відносинах є наявність у неї цивільної правосуб'єктності,
тобто можливості бути учасником цивільних правовідносин. Складовими частинами
правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність.
Цивільна
правоздатність — це здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та
припиняється у момент її смерті.
Усі фізичні особи
є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Але у деяких випадках,
встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може
пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Правові акти
органів державної влади та місцевого самоврядування не можуть обмежувати
можливості фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та
обов'язки, а правочини, що встановлюють такі обмеження, є нікчемними.
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 116 Повернутися на початок книги
