Правознавство
України шляхом голосування
законів України, інших рішень з найважливіших питань загальнодержавного
і місцевого значення (ст. 1).
Референдум і вибори мають
спільний метод здійснення — голосування, але
відрізняються за своїм предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка, з точки зору більшості виборців, найдостойніша займати виборну посаду. Завдання
референдуму — вирішення важливих питань, не
пов'язаних із наданням юридичної сили мандатам якихось осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем
територіального устрою в межах держави тощо.
Референдуми поділяються на
певні види. Розрізняють імперативний
і консультативний, конституційний і законодавчий, обов'язковий і факультативний референдуми.
Імперативний і консультативний
референдуми відрізняються за юридичною силою їхніх результатів. Акт, ухвалений імперативним референдумом, набуває найвищої юридичної сили й не потребує
затвердження ніякими іншими суб'єктами. Консультативний референдум ставить за мету виявлення точки зору населення з
приводу якогось питання, яка, проте, не має обов'язкової юридичної
сили для органів держави.
Конституційний референдум
вирішує питання щодо прийняття Конституції чи внесення до
неї поправок. Так, Конституція Російської
Федерації була прийнята шляхом референдуму у 1996 р.
Шляхом законодавчого референдуму
приймаються закони, присвячені регулюванню важливих сторін
суспільного та державного життя країни.
Обов 'язковий
референдум проводиться для вирішення питань, які, згідно з Конституцією, можуть бути розв'язані тільки шляхом референдуму. Так, Конституція України визначає проведення обов'язкового всеукраїнського референдуму
при вирішенні питань про зміну території України (ст. 73) та про внесення змін до I, III і ХІІІ
розділів Основного Закону (ст. 156).
Факультативний референдум
проводиться для прийняття: а) законів
шляхом всенародного голосування; б) рішень
загальнодержавного рівня з найбільш актуальних питань державотворення. Так, у Португалії
такі референдуми проводяться з будь- якого важливого питання
загальнонаціонального значення за винятком фінансових. В Україні
такий вид референдуму відсутній.
Всеукраїнський референдум
може призначатися Президентом України з народної ініціативи для вирішення якогось
конкретного питання, якщо цього вимагають
не менше як три мільйони громадян України, які мають право
голосу. Для того, щоб ця вимога набула обов'язкової сили для Президента, необхідно, аби підписи громадян на підтримку
референдуму були зібрані не менше як у двох третинах областей
України й не менш як по 100 тис. підписів
у кожній з них.
Як і в багатьох інших державах, в Україні для прийняття законопроектів, що стосуються податків, бюджету чи амністії, проведення референдуму не допускається.
5. Система органів
державної влади в Україні.
Завдання і функції Української
держави реалізуються через діяльність відповідних державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших нормативно- правових актах.
За ст. 6 Конституції
України державна влада в Україні здійснюється на засадах її
поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених
конституцією межах і відповідно до законів України.
Єдиним органом законодавчої
влади в Україні є Верховна Рада.
Лише вона має повноваження
ухвалювати закони, які є актами найвищої юридичної сили в державі. Ніякі інші державні органи не мають права
приймати закони. Повноваження Верховної Ради України визначаються
у ст. 85 Конституції України.
Вибори до Верховної Ради України
згідно із законом України «Про вибори народних депутатів України» від 08.12.2004 р. проводяться за пропорційною системою, тобто депутати
обираються за виборчими списками від політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.
1 ... 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 ... 94 Повернутися на початок книги
