Правознавство
Функції держави — це основні
напрями діяльності держави, що розкривають
її соціальну сутність і призначення в суспільстві.
Основні функції держави —
такі напрями діяльності держави, без
здійснення яких вона не може нормально функціонувати і розвиватися. Вони характеризують призначення держа- ви, найбільш важливі напрями її діяльності на певному етапі розвитку.
Неосновні функції держави
— є складовими елементами основних функцій,
але окремо не розкривають сутності держави. Так, у складі такої основної функції держави, як
оборона країни, можна виділити низку її неосновних функцій: зміцнення збройних сил, розвиток
науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням
та ін.
Внутрішні функції держави
— здійснюються в межах даної держави, в яких виражається її
внутрішня політика (регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав
і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона й раціональне використання природних ресурсів).
Зовнішні функції держави —
забезпечують здійснення зовнішньої політики держави (оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва).
Механізм держави — цілісна
ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання
і реалізують функції.
Орган держави — частина державного
апарату — група осіб або одна особа, які наділені юридично
визначеними державно- владними повноваженнями для виконання
завдань і функцій держави.
Теорія поділу влад — традиційно
її пов'язують з ім'ям Ш.
Монтеск'є (1689—1755),
який виробив схему, відповідно до якої влада в державі
повинна бути поділена між законодавчими, виконавчими та судовими органами. Кожна з влад
стосовно іншої є самостійна і незалежна, що
виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь однією особою чи окремим
органом держави.
Державний апарат — система
органів держави, що наділені правом застосування засобів державного
примусу і які контролюють та координують діяльність державних
підприємств і державних установ.
Правова держава — це така
держава, в якій лише юридичними засобами
забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист та поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави та особи, контроль
й нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів. Відсутня жорстка регламентація з боку держави щодо
забезпечення гласності, свободи слова, критики, існує право вільного в'їзду та виїзду, обміну інформацією, науковими та освітянськими
технологіями з іншими державами.
1. Поняття держави
та її ознаки
Сутність держави полягає у
тому, що вона є організатором і гарантом
певних суспільних відносин, конкретний зміст яких залежить
від певного етапу розвитку суспільства.
Головним призначенням класово
визначених держав (рабовласницьких, феодальних) було забезпечення інтересів і
потреб пануючих класів за рахунок інтересів і потреб гноблених
класів.
Сучасна демократична держава
покликана гармонійно поєднувати задоволення потреб та інтересів
як суспільства в цілому, так і кожного
його члена шляхом здійснення державної влади, яку вона одержує
від народу і здійснює від його імені. Соціальний інтерес набуває
спеціальної форми вираження у вигляді законів, що приймаються
правотворчим органом держави. Правотворчість
властива лише державі. Правотворчий орган встановлює, змінює чи скасовує загальнообов'язкові для
всього населення правила поведінки у вигляді нормативних правових актів.
Таким чином,
незалежно від того, є держава класовою чи ні, основне її призначення полягає в організації і забезпеченні здійснення у суспільній практиці певних відносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 94 Повернутися на початок книги
