Головна
     

Правознавство

Рівень дієздатності залежить від певних факторів: 1) віку (з досягненням повноліття — 18 р.), до цього часу підлітки мають обмежену дієздатність; 2) від стану психічного та фізичного здо­ров'я; 3) від рівня освіти та ряду інших обставин.

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відпо­відальність за вчинені правопорушення, є однією з форм прояву дієздатності.

Рівень деліктоздатності залежить від тих самих факторів, що й рівень дієздатності. Загальна юридична відповідальність грома- дян настає з 16 років, а кримінальна відповідальність, за умови вчинення особливо тяжких злочинів, — з 14 років; деліктоздат- ність депутатів та дипломатичних осіб є обмеженою.

Суб'єкти правовідносин:

індивіди (фізичні особи): громадяни — особи, що мають громадянство даної держави; іноземці — особи, що мають гро­мадянство іншої держави; біпатриди — особи, що мають грома­дянство двох чи більше держав; апатриди — не мають громадян­ства будь-якої держави.

організації та об'єднання: державні органи, установи, пі­дприємства, їх посадові особи; недержавні організації, їх посадові особи, рухи, партії, органи громадського самовряду­вання;

соціальні спільності: держава загалом; народ, нація; насе­лення певних частин території держави; трудові колективи.

Серед суб'єктів цивільно-правових відносин особливе місце посідають юридичні особи, до яких належать державні та недер­жавні організації, що мають такі основні ознаки:

а)         організаційна єдність, тобто чітка внутрішня структура (ор­гани управління, підрозділи);

б)         наявність відокремленого майна, здатність нести самостій­ну майнову відповідальність;

в)         наявність круглої печатки і штампа з найменуванням орга­нізації;

г)         право від свого імені набувати майнових та особистих не- майнових прав і обов'язків;

д)         право від свого імені виступати позивачем і відповідачем у суді.

Юридичні особи можуть бути:

некомерційними, діяльність яких спрямовується не на оде­ржання прибутків, а для задоволення певних невиробничих пот­реб (парламент, органи виконавчої влади тощо);

комерційними, які створюються для одержання прибутку (промислові підприємства, комерційні банки, акціонерні товарис­тва тощо).

3. Об'єкти правовідносин

Об'єкти правовідносин — це матеріальні або немате­ріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.

Коло можливих правовідносин визначається чинними норма­тивно-правовими актами. Усі можливі об'єкти правовідносин умовно поділяють на такі види:

предмети матеріального світу: частини матеріальної приро­ди, природні ресурси, земля, надра, ліс тощо;

речі і цінності: засоби виробництва і споживання, будівлі, цінні папери, гроші тощо. Вони є об'єктами майнових правовід­носин, таких як купівля-продаж, дарування, застава, обмін, збері­гання, спадкоємництво та ін.;

особисті немайнові блага: життя, безпека, честь, гідність, відпочинок, освіта, здоров'я, свобода, право на ім'я, недоторкан­ність житла та ін. Вони врегульовані нормами кримінального, адмі­ністративного, цивільного, конституційного, сімейного права та ін.;

послуги як результат певної поведінки, внаслідок якої ви­никають права і обов'язки суб'єктів правовідносин. Вони мають місце у сфері управління, побутового обслуговування, господар­ської, культурної, освітянської та інших сфер діяльності людини. Наприклад правовідносини, які виникають з приводу перевезення вантажу. Уповноважену особу цікавить переважно результат дій зобов'язаної особи — доставка перевізником вантажу в пункт призначення, а не його поведінка. Закон України «Про права спо­живачів» передбачає, що послуги, які містять будь-які недоліки (виробничі, рецептурні, лікарські тощо), які завдали збитків жит­тю, здоров'ю, майну споживачів, підлягають відшкодуванню у повному обсязі;

 

1  ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34  ... 94 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту