Криміналістика
Маловидимі сліди виникають
на полірованій поверхні (нікельований
метал, скло, поліроване дерево тощо); невидимі - на шорстких
поверхнях (папір, картон, фанера, пофарбовані стіни тощо).
З урахуванням особливостей
взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів сліди, що в цей час утворюються, поділяються на статичні
і динамічні.
Статичними є сліди, що утворилися в момент, коли слідо- утворюючий і слідосприймаючий об'єкти перебували
у статичному стані, стані спокою. Такі сліди найбільш повно відображають зовнішню
будову слідоутворюючого об'єкта. В даному
випадку оптимальними умовами для одержання відбитка є дрібнозернисте пластичне середовище
зі значною залишковою деформацією.
Статичні сліди відображають
форму, розміри, а у випадку сприятливих умов - й індивідуальні особливості
зовнішньої будови слідоутворюючого об'єкта. Типовими
випадками статичних слідів є відбитки пальців рук під час доторкання до предмета.
Динамічні сліди (ковзання, різання, сверління) утворюються внаслідок руху одного чи обох
об'єктів слідоутворення і виникають у вигляді борозен, валиків, горбиків тощо.
§3. Загальні правила
виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення
Виявлення, фіксація
та вилучення матеріальних слідів здійснюються найчастіше у ході огляду місця події. Сліди можуть бути залишені на різних ділянках
місця події. Тому під час їх пошуку необхідно врахувати обстановку
місця злочину, властивості слідосприймаючих об'єктів, механізм утворення слідів. Так, сліди пальців рук найчастіше удається виявити на дверях біля
замків, дверних ручках, скляних та полірованих
поверхнях; сліди взуття - у місцях можливого
проникнення в приміщення (біля вхідних
дверей, в коридорі, на городі тощо).
Під час виявлення слідів необхідно
вжити заходів щодо їх збереження до вилучення. Для цього сліди
рекомендується накрити підручними предметами, матеріалами. Як правило, з місця події рекомендується вилучати
всі виявлені сліди. Практика показує, що навіть недостатньо чітки сліди можуть бути матеріалом для дослідження, оскільки в своїй сукупності вони дають найбільш точне уявлення
про слідоутворюючий об'єкт.
Виявлені сліди повинні бути
вивчені і зафіксовані, тобто необхідно одержати від них усю
важливу інформацію і зберегти для подальшого дослідження, для експертизи і суду.
Вивчення сліду на місці його
виявлення дозволяє, по-перше, одержати відомості про об'єкт, що залишив слід. По-друге, визначити місце кожного сліду в обстановці
місця події, «прив'язати» його до предметів, що знаходяться в приміщенні, чи ознак місцевості, що має суттєве значення
для встановлення окремих епізодів чи обставин події злочину, а
також наступного описування сліду в протоколі процесуальної
дії.
Під час огляду необхідно спробувати
визначити механізм утворення слідів. Нерідко він має суттєве
значення для установлення обставин події, що
розслідується. В даному випадку доцільно звертатись за допомогою
до спеціаліста.
Сліди, виявлені
на місці події, підлягають фіксації. Закон
передбачає такі способи фіксації слідів: фотографування, складання малюнків і схем,
виготовлення відбитків і зліпків, протоколювання, копіювання, моделювання, вилучення предмета разом зі слідом, опис тощо.
Під час огляду предмета з
метою відшукування слідів доцільно дотримуватися такої послідовності:
першими фіксувати сліди запаху
та мікрочасточок;
виявити та фіксувати сліди
пальців рук;
останніми фіксують видимі
сліди;
не можна на слідоутворюючий
об'єкт наносити сторонні сліди;
якщо фіксація сліду пов'язана з ризиком його пошкодження, треба здійснювати вилучення сліда з предметом;
1 ... 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 ... 206 Повернутися на початок книги
