Категорії

• Філософія
• Маркетинг
• Економіка
• Фінанси
• Менеджмент
• Гуманітарні науки
• Правова література
• Природничі та технічні науки
• Аудит, бухгалтерський, кадровий облік

Цікаво знати

Тут буде iнфо

Популярні книги

• Промышленный маркетинг
• Ринкове ціноутворення
• Индексы продукции и экономические барометры капиталистических стран
• Інформатизація світогосподарського розвитку
• Фондовый рынок
• Юридична конфліктологія
• Відшкодування зносу основних виробничих фондів
• Біржова діяльність
• Інтелектуальна власність
• Макроекономіка

Криміналістика

інформація, що міститься в показаннях, які перевіряються;

інформація, що міститься в поясненнях на місці;

інформація, джерелом якої є реальна обстановка на місці в її взаємозв'язку з обставинами вчинення злочину;

інформація, одержана в результаті раніше проведеного огляду даного місця.

Перше і останнє джерела інформації перебувають за межа­ми перевірки показань на місці, але використовуються в ході оцінки її результатів. Співвідношення вказаних чотирьох дже­рел інформації може характеризуватися їх повним співпадан- ням і в цьому випадку можна зі значною впевненістю вважати, що перевірені показання відповідають дійсності.

Якщо пояснення допитуваної особи на місці і її попередні показання на допиті не відповідають реальній обстановці на місці і суперечать результатам раніше проведеного огляду, з'яв­ляється висновок про недостовірність показань. Коли всі чо­тири джерела інформації не узгоджуються між собою, висно­вок про недостовірність показань, що перевіряються, стає ще більш безсумнівним. Якщо особа не може самостійно знайти шлях до місця, показує не ті предмети і припускає інші помил­ки, то це означає, що свідчення даної особи недостатні і на місці події вона не була.

Тактика перевірки показань на місці детально регламенто­вана кримінально-процесуальним законодавством. Однак деякі прийоми розроблені криміналістикою, зокрема:

перевірка показань на місці проводиться лише у випад­ку, коли особа, чиї свідчення необхідно перевірити, вия­вить бажання взяти в ній участь;

під час допиту особи, чиї свідчення планується перевіри­ти, необхідно детально встановити всі обставини та об­'єкти, які вона бачила на місці події; скласти опис шляху слідування до місця події, якщо це обвинувачений; доц­ільно, щоб він накреслив план (схему) розташування пред­метів на місці події, позначивши на ньому всі дії, які здійснював;

під час руху та демонстрації обстановки особа, чиї свідчення перевіряються, повинна знаходитися попере­ду слідчого та понятих;

у разі виявлення в ході перевірки показань речових доказів, які відносяться до справи, слідчий проводить огляд цієї ділянки місцевості відповідно до ст. 190 КПК України.

У випадку, коли допитана особа під впливом обстановки на місці події заявить, що її попередні показання неправдиві і вона від них відмовляється, перевірку показань необхідно зупини­ти і провести її повторний допит. У протоколі ж перевірки показань на місці в такому випадку необхідно зафіксувати, що допитаний не зміг показати місце і обстановку події, що пере­вірялася, і відмовився від своїх попередніх показань.

Якщо допитана особа в ході перевірки показань на місці вкаже на будь-яку нову ділянку місцевості чи приміщення, де знаходяться ті чи інші матеріальні сліди злочину (знаряддя вбивства, труп, крадене майно тощо), про які вона раніше на допиті не згадувала, перевірку показань необхідно зупинити, і негайно провести в тому самому складі учасників огляд ново­го місця і всього виявленого на ньому, склавши протокол огля­ду, а потім поновити і продовжити перевірку показань на місці. Поєднувати ці дві самостійні дії і оформляти один протокол було б неправомірно.

§4. Фіксація ходу та результатів відтворення обстановки і обставин події

Хід та результати відтворення обстановки і обставин події можуть фіксуватися різними способами: протоколюванням, кінозйомкою, звукозаписом, фотозйомкою, відеозаписом тощо. Однак головним засобом фіксації є протокол.

Протокол даної слідчої дії містить такі відомості, які відрізня­ють його від протоколів інших слідчих дій: а) положення мети відтворення обстановки і обставин події; б) вказівка на доб­ровільність участі особи, чиї показання перевіряються; в) вказ­івка на точку початку і закінчення руху і маршрут прямуван­ня, фіксовані точки проміжних зупинок у ході показань на місці; г) вказівка на послідовність і характер проміжних дії; д) вказівка на наявність, характер і результати дослідницьких дій; е) вказівка на місце і характер виявлених додаткових доказів; є) вказівка про застосовані засоби і методи криміналістичної техніки; з) дані про вилучені речові докази; ж) вказівка на те, що особа, чиї показання перевіряються, сама визначала марш­рут руху і показувала місце розташування слідів та інших ре­чових доказів, що вилучались; и) відомості про наявність чи відсутність заяв і зауважень учасників слідчої дії.

 

1  ... 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142  ... 206 Повернутися на початок книги