Логіка
Несумісні поняття можуть знаходитися
у трьох відношеннях:
а)
протиріччя;
б)
протилежності;
в)
супідрядності.
У відношенні протиріччя знаходяться
поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого
поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового
поняття. Наприклад, «житель
Києва» — «іногородній»,
«електропровідник» — «діелектрик», «повнолітній» — «неповно- літній» тощо.
Схематично відношення протиріччя
зображується так:
Так зміст понять «повнолітній» xA(x) і «неповнолітній» xA( x) — повністю заперечують один одного, але у сумі їх обсяги вичерпують обсяг родового поняття «вік людини» xC (x).
Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає
не тільки неспівпадання їх обсягів, а
й те, що у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття. Наприклад, «початок занять»
— «кінець занять», «високий» — «низький» тощо.
Графічно це відношення фіксується
схемою:
Якщо взяти поняття «білий» х А(х) і «чорний» х В(х), то їх зміст відрізняється вищою мірою (тобто, це крайні види одного роду, але у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття «колір» х С(х).
Якщо видові поняття одного
роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні
протилежності, то їм притаманне відношення супідрядності. Наприклад, «метал» — «рідина», «університет» — «консерваторія», «крадіжка» — «грабіж», «місто» — «село» тощо.
Схема цього відношення така:
Коли маємо поняття «поезія» х А(х) і «проза» х В(х), то вони несумісні, але
разом підпорядковуються поняттю «жанри літературної творчості» х С(х).
Загальною схемою типології
понять за логічними відношеннями буде така:
Аналіз відношень між поняттями
має важливе значення для дослідження логічної структури суджень і умовиводів, у яких функціонують поняття. Обсягові та змістовні
відношення між поняттями виступають у структурі суджень і
умовиводів як відношення між дескриптивними термінами, а також емпірично виражають смисл логічних термінів: «всі», «деякі», «суть», «і», «або», «якщо, то» тощо.
Знання відношень між поняттями
дає можливість краще осягнути смисл логічних операцій над
поняттями.
9. Логічні операції
над поняттями
Л о г і ч н о ю о п е р а
ц і є ю над поняттями називається така дія,
за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття.
До логічних операцій над поняттями
відносяться:
а)
обмеження і узагальнення понять;
б)
операції над обсягами понять як множинами;
в)
поділ понять;
г)
визначення понять.
Традиційно прийнято вважати, що операції а, б, в є
власне операціями над обсягами понять, а операція г є операцією, що розкриває зміст понять.
а) Обмеження і узагальнення понять
В основі операції обмеження
і узагальнення понять лежить залежність, яку
фіксує закон оберненого відношення між змістом і обсягом понять.
O б м е ж е н н я м поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим змістом,
але меншим обсягом. Наприклад, візьмемо
поняття «людина» х
А(х) і обмежимо його. Для
цього послідовно збагачуємо його зміст новими ознаками: «поет» х В(х), «український поет» х С(х), «український поет XIX ст» х
Д(х), «автор «Кобзаря» а.
1 ... 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 ... 142 Повернутися на початок книги
