Логіка
Вступ
Підручник написаний на основі
читання нормативного курсу "Логіка" для студентів юридичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета курсу
- врахувати профіль аудиторії. Про- фільність
курсу "Логіка" - це не тільки
і не стільки ілюстрація його прикладами з юридичної практики (хоча
це іноді доречно).
Профільність курсу логіки - це вміння застосувати знання з логіки при тлумаченні діяльності
юриста. Іншими словами,
- це конкретизація логічного матеріалу в діяльності законотворця, слідчого, судді, адвоката, прокурорського працівника, працівника розшукових
органів і т.д. і т.п.
У різних сферах людської діяльності
користуються термінами "поняття",
"судження", "умовивід",
"аргумент", "доведення", "істина", "гіпотеза" і т.д., але лише
логіка досліджує природу, основні види, характерні ознаки процедур, прийомів, відношень, які відображені
в перерахованих термінах.
Прокоментуємо висунуте положення
щодо про- фільності курсу логіки на конкретному матеріалі.
Так в темі
"Поняття як форма мислення" аналізується логічна структура поняття, до складу
якого входить така структурна частина, як "зміст поняття". Не важко помітити, що "зміст поняття"
своїм аналогом має такий термін кримінального права, як "склад злочину". Але, якщо "зміст поняття"
- це сукупність суттєвих ознак, що
належать предметові, який відображений
в понятті (наприклад, змістом поняття "столичне місто" будуть ознаки: "політичний, адміністративний, економічний, культурний центр держави"), то "склад злочину" - це сукупність суб'єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія
визнається злочином у відповідності з кримінальним законом. Так, до складу злочину
"крадіжка" входять такі ознаки: 1) таємне; 2) заволодіння;
2) чужим майном.
З точки зору логіки склад
злочину - це зміст поняття, який фіксує
конкретну протиправну дію. До складу злочину і до змісту поняття входять одні й ті ж самі ознаки.
Тоді яке співвідношення між "змістом поняття" і "складом злочину"? Його можна виразити
наступною залежністю: будь- який склад
злочину є "змістом поняття", але
не всякий "зміст поняття"" є "складом злочину". "Зміст поняття" ширший за об'ємом від
"складу злочину". Визначити склад злочину, як правило, можна при залученні кримінального
закону, але бувають випадки, коли кримінальний закон неспроможний встановити "склад злочину", тоді слід звернутися
до правової теорії і судової практики.
Таким чином,
"склад злочину" є і юридична і логічна основа
розрізнення одних злочинів від інших. Наприклад, склад того ж таки злочину "крадіжка" дає змогу відрізнити його від інших злочинів проти власності (грабіж, розбій, шахрайство, шантаж тощо).
Згідно з кримінальним правом "склад злочину" є єдиною підставою
кримінальної відповідальності. У зв'язку
з цим кримінальна відповідальність не наступає, коли в діях (бездіяльності) особи немає всіх ознак складу злочину. Достатньо, щоб одна ознака складу злочину була відсутня, як
скоєне не може кваліфікуватися за статтею закону, котрий описує даний злочин.
Наприклад, до
дій особи не можна застосовувати поняття "крадіжка", якщо в них наявні ознаки: 1) відкрите; 2) заволо- діння; 3) чужим
майном. У цьому випадку у діях обвинуваченого
має місце інший склад злочину, а саме -
"грабіж".
Здійснюючи логічний аналіз
поняття, ми відносимо його до конкретного виду. Наприклад, логічний аналіз поняття "злочин" дозволяє
визначити такі його види: непорожнє, загальне, незбірне, конкретне, позитивне, безвідносне.
В юридичній науці логічний
аналіз поняття має своїм аналогом юридичну оцінку конкретної
суспільно небезпечної дії, тобто кваліфікацію
злочину. Кваліфікуючи злочин, ми з'ясовуємо відповідність певного вчинку тому складу злочину, який фіксується кримінальним законом. Тобто в процесі кваліфікації злочину потрібно, по-перше, правильно визначити ознаки скоєного, а, по-друге чітко знати ознаки складу злочину, який
вбачається у вчинку обвинувачуваного.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 142 Повернутися на початок книги
