Логіка
Ш. Якщо
іспит вступний, то він може впливати на конкурс.
Якщо іспит семестровий, то він може впливати на отримання стипендії.
Іспити бувають вступні або
семестрові.
Отже, іспити
можуть впливати або на конкурс, або на отримання стипендії.
У складній конструктивній
дилемі (СКД) висновком є складне диз'юнктивне судження, альтернативами у якому є наслідки умовних засновків:
[(p з q) a (r з q) а ( q v s)] I= ( p v r).
Отже, складна
конструктивна дилема є слабким ствердженням яких-небудь суджень (точніше їх диз'юнкції), а складна деструктивна дилема використовується
для слабкого їх заперечення. Іншими словами, якщо неможливо прямо довести хибність якого-небудь
судження р (тобто, істинність його заперечення
р), то можна спробувати довести, що істинним є розділове судження, до якого
входить р.
Якщо мати на увазі наведену
вище типологію правил висновку логіки висловлювань, то схеми
висновку за простою та складною конструктивною дилемами належатимуть до похідних прямих правил:
Стосовно схем висновку простої
та складної деструктивної дилем, то їх
відносять до похідних непрямих правил:
Нарешті, після
розгляду умовних, умовно-категоричних, розділово-категоричних
та умовно-розділових умови-
водів логічні структури яких
є відповідними правилами висновку можна повністю відтворити схему типології правил
висновку логіки висловлювань.
3. Висновки із
категоричних висловлювань
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки
висловлювань, а необхідно враховувати
внутрішню структуру засновків і висновку.
Отже, йтиметься
про силогістику Арістотеля, яка викладена
у славнозвісних «Аналітиках».
Висновки із категоричних висловлювань
поділяються на:
безпосередні та
опосередковані.
а) безпосередні умовиводи
До безпосередніх умовиводів
відносять:
а)
обернення, перетворення, протиставлення
преди-
кату1;
б)
умовиводи за логічним квадратом.
До опосередкованих умовиводів
відносять простий категоричний силогізм.
Б е з п о с е р е д н і м
умовиводом називається дедуктивний умовивід,
у якому висновок отримують із одного засновку.
У практиці міркувань зустрічається
той факт, що побудова різноманітних умовиводів
дозволяє виділити і донести до співрозмовника смислові відтінки інформації, що міститься в засновках. Особливо
це очевидно у випадку з безпосередніми умовиводами:
Всі студенти історичного факультету
вивчають логіку — (засновок)
Отже, деякі
особи, що вивчають логіку є студентами
історичного факультету — (висновок, отриманий шляхом обернення засновку).
Жоден студент історичного
факультету не може бути серед тих, хто не вивчає логіку — (висновок, отриманий шляхом перетворення засновку).
Жоден, хто
не вивчає логіку не належить до студентів історичного факультету
— (висновок, отриманий, шляхом протиставлення предиката засновку
до суб'єкта).
Невірно, що
деякі студенти історичного факультету не вивчають логіку -(висновок, отриманий за правилом умовиводу по «логічному квадрату» — ASP
/=Josp).
Отримання тієї чи іншої інформації
з конкретного висловлювання обумовлюється безпосередньою мовною
ситуацією (це може бути урок, бесіда, будь-яке пояснення
тощо), дослідницькими мотивами, суто практичними міркуваннями. Про це і свідчать наведені приклади.
1 ... 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 ... 142 Повернутися на початок книги
