Фінанси підприємств
Тема 11 Оцінка фінансово- майнового стану, ліквідності і платоспроможності
Як здійснюється аналіз балансу підприємства?
Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складається спрощений баланс, у якому об'єднують в окремі групи однорідні статті. У разі побудови спрощеного балансу зменшується число статей балансу, чим підвищується його наочність, полегшується аналіз.
Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі виявлення «хворих» статей балансу: «Непокритий збиток», «Довгострокова дебіторська заборгованість», «Інші оборотні активи».
Для отримання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни підсумку валюти балансу зі змінами фінансових результатів діяльності підприємства (чистою виручкою від реалізації продукції (робіт і послуг), валовим прибутком, прибутком від операційної діяльності, чистим прибутком.
Для того, щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей. Така оцінка дається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізів. У процесі горизонтального аналізу виявляються абсолютні і відносні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам. Варіантом горизонтального аналізу є трендовий аналіз, який базується на розрахунках відносних відхилень показників за кілька років від рівня базисного року, для якого всі показники приймаються за 100 %.
Вертикальний аналіз використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін.
Як оцінюється структура джерел фінансових ресурсів підприємства?
Структура джерел фінансових ресурсів підприємства оцінюється за допомогою трьох показників:
S коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії, коефіцієнт власності) — розраховується як відношення власного капіталу (BK) до загального капіталу (валюти балансу):
(11.1)
S коефіцієнт фінансової залежності, який характеризує частку боргу у загальному капіталу і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу):
(11.2)
S коефіцієнт фінансового ризику, який розраховується як відношення позикового капіталу до власного:
(11.3)
Чим вищий рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.
Щодо співвідношення власного і позикового капіталу, то вчені- економісти по-різному підходять до оцінки його оптимальності (70:30, 60:40, 50:50). Загалом оптимальність структури капіталу залежить від конкретних умов господарювання підприємства.
Для тих підприємств, де коефіцієнт оборотності низький, плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5, а на підприємствах, де оборотність висока, цей показник може бути більше 1. Зростання коефіцієнта фінансової незалежності й зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчить про більш стійкий фінансовий стан підприємства.
Що таке платоспроможність?
Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити сої строкові зобов'язання.
Коли підприємство має добрий фінансовий стан, воно стійко платоспроможне. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства і строкові зобов'язання. До платіжних засобів відносять грошові кошти, короткострокові цінні папери та частину дебіторської заборгованості, щодо надходження якої є гарантія. До строкових зобов'язань включають короткострокові кредити банків та короткострокову кредиторську заборгованість. Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства у широкому розумінні. Неплатоспроможність можна визначити візуально по балансу (відсутність грошей на рахунках, наявність простроченої кредиторської заборгованості, тривале порушення термінів виплати заробітної плати).
1 ... 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 ... 105 Повернутися на початок книги
