Фінанси підприємств
Тема 9 Оподаткування підприємств в україні
Яка історія виникнення податку на додану вартість?
Система ПДВ вперше була запропонована в Німеччині у 1919 р. Вільгельмом фон Сименсом. Тоді цей податок мав назву «облагороджений податок з обігу» або «облагороджений обіговий податок». Теоретичне обгрунтування ПДВ було висунуте також деякими французькими професорами. Сучасна схема цього податку була розроблена і описана в 1954 р, французьким економістом М. Лоре.
Слід зазначити, що процес поширення цього податку був досить тривалим. Піонером у зміні структури податків на споживання стала 1954 р. Франція, яка замінила податок з обороту на ПДВ. Але на початку 1967 р, 15 країн OECP ще стягували різні види податку з продажу, а 8 — багатофазний податок з обороту.
В Україні ПДВ був запроваджений Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р. № 14-92. До Декрету вносилися численні зміни та доповнення і на сьогодні ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість від 03.04.97 р. № 168/97-ВР».
Що входить у зміст показника «додана вартість»?
Для кращого розуміння сутності цього податку слід визначити зміст показника додана вартість. Вартість продукції складається з вартості проміжної продукції та доданої вартості. Перша частина являє собою вартість, створену на попередньому етапі. Вона не є результатом діяльності підприємства і включає вартість товарів і послуг, які спожиті в певному періоді з метою виробництва іншої продукції і послуг. Відповідно до методології, яка діє в Україні, показник доданої вартості включає валовий прибуток, заробітну плату з нарахуваннями та інші витрати на виробництво, не пов'язані з розрахунками за матеріальні та енергетичні ресурси, послуги. При обчисленні доданої вартості можна від повної вартості (виручки від реалізації) віднімати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру (цей метод застосовується в Україні) або складати елементи доданої вартості.
Які основні переваги та недоліки ПДВ?
Основними перевагами ПДВ є:
S висока фіскальна ефективність;
S широка база оподаткування;
S забезпечує надійність та стабільність бюджету від цього податку;
S універсальні ставки полегшують обчислення податку для його платників та здійснення контролю ДПА;
S стягнення ПДВ на всіх етапах руху товару, робіт і послуг дає рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності.
Недоліком ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін.
Хто виступає платниками ПДВ в Україні?
Платниками податку на додану вартість в Україні являються фізичні та юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, котрі не являються суб'єктами підприємницької діяльності, але здійснюють господарську і комерційну діяльність незалежно від форми власності та господарювання (рис. 9.1).
Головним обмеженням, котре дозволяє виключати суб'єктів підприємницької діяльності із числа платників податку на додану вартість, є обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300 000 грн.
Зазначимо, що не всі юридичні особи є платниками податку. Так, для прикладу, різноманітні бюджетні установи, благодійні фонди тощо не є платниками ПДВ до тих пір доки не розпочнуть займатися комерційною діяльністю, або в їх структурі не виникнуть відповідні виробничі підрозділи.
|
Рис. 9.1. Структура платників податку на додану вартість в Україні |
Яка різниця між об'єктом оподаткування ПДВ та базою оподаткування?
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів, робіт, послуг на території України, ввезення товарів, робіт, послуг на митну територію України та вивезення їх з митної території. He є об'єктом оподаткування операції з випуску, розміщення та продажу цінних паперів, емітовані НБУ, Мінфіном, Державним казначейством України, органами місцевого самоврядування та суб'єктами підприємницької діяльності, передача майна орендодавцям, що є резидентами, орендарю за договором оренди, передача майна у заставу кредитору, надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування, обігу валютних цінностей, виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів і т. д. (рис. 9.2).
1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 105 Повернутися на початок книги
