Маркетинг
Зрослі виробничі можливості, швидке відновлення асортименту продукції під впливом НТП, часті і глибокі зрушення в характері ринкового попиту, посилення конкуренції — стали тими факторами, що стимулюють розвиток теорії і практики маркетингу.
Сучасні напрямки маркетингової діяльності тісно пов' язані з переходом до нової управлінської парадигми, під якою розуміється система поглядів, що складається у відході від первісного уявлення про те, що успіх підприємства визначається насамперед раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат за рахунок виявлення внутрівиробничих результатів, збільшення продуктивності праці й ефективності використання усіх видів ресурсів.
При такому традиційному підході підприємство розглядається як закрита система. Цілі і задачі підприємства вважаються заданими і залишаються стабільними протягом тривалого періоду.
Основою даної стратегії повинний бути безупинний ріст і поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва і збуту, структура повинна мати чітку функціональну спеціалізацію.
Нова управлінська стратегія розглядає підприємство як відкриту систему, орієнтовану на зовнішнє середовище. Успішна господарська діяльність підприємства у вирішальній мірі залежить від здатності враховувати можливості, що виникають у зовнішньому середовищі, і використовувати їх з максимальним ефектом.
У центрі уваги й аналізу знаходиться споживач з його проблемами, потребами і бажаннями. У цих умовах покупець має можливість вибору товару з забезпеченням одержання максимального корисного задоволення від його споживання. Таким чином, основною метою підприємства, працюючого згідно з принципами концепції чистого маркетингу, є найкраще задоволення різних потреб кожної окремої групи споживачів індивідуально, що підвищує вимоги до процедури та методів проведення комплексних маркетингових досліджень. При функціонуванні підприємства на таких умовах необхідно пам'ятати, що позитивні результати виявляться через появу повторних покупок і забезпечення розширення ринку. Однак і ця концепція не ідеальна, її застосування значно збільшує обсяг находження інформації, що необхідна для розробки і прийняття ефективних управлінських рішень, у зв'язку з чим зростає складність самого процесу прийняття рішень, і збільшує ризик та розміри збитку, викликані діями внаслідок неправильної інтерпретації даних, що надходять.
Концепція соціально-етичного маркетингу — стверджує, що задачею підприємства є задоволення нестатків, потреб і інтересів цільових ринків і забезпечення бажаного задоволення більш ефективним і продуктивним засобом, ніж у конкурентів. Концепція соціально-етичного маркетингу є наслідком розвитку концепції чистого маркетингу.
У центрі уваги й аналізу знаходиться споживач, що одночасно є виразником інтересів суспільства в цілому.
Вся діяльність підприємства ґрунтується на збалансованості трьох факторів:
Прибуток підприємства.
Потреби реального і потенційного споживачів.
Задоволення інтересів суспільства в цілому.
Націленість даної концепції на довгостроковий період розширює склад критеріїв оцінки діяльності підприємства.
В якості таких додаткових критеріїв можуть розглядатися підтримка бажаного авторитету підприємства, зростання популярності авторитетності торгової марки, участь у реалізації найбільш важливих суспільних і державних програм, розширення зовнішньоекономічних зв'язків.
Розкладення усіх маркетингових концепцій за їх елементами приведено у табл. 2.3.
2.3. Головні маркетингові суб'єкти
Як було доведено раніше, маркетинг — це неординарна наука, що має багато відмінностей, однією з котрих є різноманітність його суб'єктів. Маркетингом як взагалі, так і в окремої фірмі не може займатися одна людина. Це дуже складний та ризи- ковий вид діяльності, тому на підприємстві маркетингом повинні займатися усі, починаючи з керівників вищої ланки управління і закінчуючи основним та допоміжним працівником. При цьому цей вид діяльності є постійним, безперервним і циклічним. Тільки загальні зусилля усіх учасників виробничо-збутової діяльності зможуть приблизити окрему господарську одиницю до досягнення головної мети — максимізації конкурентоспроможності підприємства на цільовому ринку і загального прибутку за рахунок найкращого задоволення кожного конкретного споживача.
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ... 141 Повернутися на початок книги
