Інтернет в маркетингу
У 1961 році
Леонард Клейнрок описав технологію, здатну розбивати файли на частини та передавати їх різними шляхами через мережу. У 1962 році він запропонував концепцію, що базується на двох основних ідеях: відсутність
центрального комп'ютера — усі комп'ютери
мережі рівноправні; пакетний засіб передачі файлів через мережу (packet switching theory).
У 1963 році
керівник комп'ютерної лабораторії ARPA Джон
Лік- лідер запропонував першу детально розроблену концепцію
комп'ютерної мережі. Відповідно
до цієї концепції за допомогою мережі будь-яка людина з будь-якої місця на Землі може одержувати інформацію
й обмінюватися файлами з іншою людиною. Сьогодні ця концепція втілена у сучасній мережі Інтернет.
Теоретичні ідеї Ліклідера
були втілені в життя у 1967 році, а саме:
кожний вузол мережі сполучений
з іншими, так що існує декілька різноманітних
шляхів передачі даних від вузла до вузла;
усі вузли і зв'язки розглядаються як ненадійні — існують автоматично
обновлювані таблиці перенаправлення пакетів;
пакет, призначений
для несусіднього вузла, відправляється на найближчий до нього
вузол, відповідно до таблиці перенаправ- лення
пакетів, при недоступності цього вузла — на наступний і т.д.
Тоді ж Ларі Робертс запропонував
зв'язати між собою комп'ютери ARPA. Почалася робота над створенням військової мережі ARPANET, яка запрацювала через два роки.
Леонард Кейнрок вважає, що перший значний крок у створенні Інтернету
був зроблений 2 вересня 1969 року в Каліфорнійському університеті, де він разом зі своєю командою
успішно з'єднав комп'ютер з маршрутизатором (мережний пристрій передачі даних), відомим
як Interphase Message Processor, розміром з холодильник. Перша спроба з'єднати два комп'ютери в мережу закінчилася невдачею. В інтерв'ю агентству Рейтер Леонард Клейнрок
описав це в такий спосіб: «20 жовтня 1969 року
група комп'ютерщиків Каліфорнійського
університету (КУ) вирішила з'єднати свій комп'ютер з комп'ютером
у Стенфордського дослідницького інституту (СДІ) на півночі Каліфорнії. Один учений сидів за
комп'ютером у КУ і розмовляв по телефону з ученим зі СДІ. Коли відбулося з'єднання, перший
повинний був написати слово «log», а фахівець у СДІ у відповідь повинний був написати «in», у результаті
чого мало утворитися слово «login» (процедура
ідентифікації користувача при підключенні до комп'ютера по лінії зв'язку). Науковець
у КУ написав «о» і запитав по телефону
колегу в Стенфорді, чи той одержав букву. Відповідь
була позитивною. Успішно передалася буква
«o». А далі з'єднання обірвалося і більше нічого не
вдалося передати. Проте початок був покладений». На початках створена мережа допомагала вченим користатися інформацією, що знаходилася в комп'ютерах колег в інших
центрах.
У 1971 році
програміст Рей Томплісон розробив систему електронної пошти
та запропонував використовувати значок @ («собака»).
У 1973 році
до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші
іноземні організації з Великобританії та Норвегії; мережа стала міжнародною.
У 1974 році
відкривається перша комерційна версія ARPANET — мережа Telenet, а року 1976 — перша локальна комп'ютерна мережа Ethernet. Через рік число хостів
перевищило сто.
У 1970-х
роках мережа в основному використовувалась для пересилки електронної
пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи
мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі
були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись
протоколи передачі даних, що були стандартизовані
у 1982-1983 роках.
1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання
мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 220 Повернутися на початок книги
